Борчиня Грейс Буллен зіткнулася з хвилею расистських коментарів після того, як опублікувала відео в бунаді на 17 травня. Ця історія викликала гострі реакції та дискусію про те, кого вважати «достатньо норвежцем».

Що сталося

17 травня 2026 року норвезька борчиня Грейс Буллен опублікувала в Instagram відео, де вона вбрана в бунад з Естфолда. Відео швидко стало темою для обговорення: за даними TV 2, воно зібрало понад 700 000 переглядів і більш ніж 3000 коментарів. Багато коментарів були расистськими. Серед прикладів, які наводить TV 2, — «Ти африканка й маєш бути в Африці», «Наша культура — не твій костюм» та «Нуль відсотків Норвегії». Деякі з повідомлень зібрали сотні вподобань.

Реакція самої Буллен

Буллен розповідає TV 2, що була готова до реакцій ще до публікації відео: «Я вже стикалася з подібним. Я стикаюся з таким постійно». Водночас вона наголошує, що цькування не зачіпає її особисто, і що вона сприймає це як нагоду показати норвезькі бунади.

Вона також зауважує, що більшість образливих коментарів надійшли з іноземних акаунтів, і що це не та Норвегія, яку вона знає: «Я знаю, як добре мене приймають у Норвегії, і норвежці не такі». Буллен каже, що зараз помічає більше расизму, ніж раніше, і пов'язує це з тим, що людям легше ховатися за екранами. Ще у 2020 році на неї плюнули, коли вона була в бунаді в національне свято.

«Чистий расизм», вважає Антирасистський центр

Керівник Антирасистського центру (Antirasistisk Senter) Умар Ашраф різко реагує на коментарі. «Це чистий расизм, і важливо називати це саме так», — каже він TV 2. Він вважає, що ця історія показує: дехто досі пов'язує норвежськість із кольором шкіри, а такі символи, як бунад і прапор, дедалі частіше використовують, щоб позначити, кого вважають «своїм», а кого — «чужим».

Водночас Ашраф наголошує, що багато людей використовують ті самі символи в інклюзивний спосіб, і що спротив расизму в суспільстві сильний. TV 2 повідомляє, що сестра Буллен, Ябу Регіна Буллен, працює в Антирасистському центрі, але вона не мала стосунку до цього матеріалу.

Підтримка в місцевій пресі

Історія привернула увагу і в рідному місті Буллен. У колонці в Fredriksstad Blad постійний оглядач Ронні Краберод чітко виступає проти тих, хто цькує борчиню, і ставить запитання: «що означає бути достатньо норвежцем?». Він нагадує, що «ми всі, зрештою, нащадки іммігрантів». Текст є висловленням думки й відображає позицію автора.

Хто така Грейс Буллен

Грейс Буллен — одна з найкращих борчинь Норвегії. Вона приїхала до Норвегії у 2001 році й живе у Фредрикстаді. Вона здобула бронзу на Олімпійських іграх у Парижі 2024 року й має кілька золотих нагород чемпіонату Європи, останню — у 2026 році (за даними Store norske leksikon і норвезьких медіа).

Чому це важливо

Ця історія порушує теми, центральні для суспільствознавства (samfunnskunnskap): національну ідентичність, громадянство, інтеграцію та захист від дискримінації. Питання «хто достатньо норвежець» не про колір шкіри — у Норвегії громадянство й належність регулюються законом і пов'язані з правами та обов'язками, а не із зовнішністю.

Щоб краще зрозуміти рамки, прочитайте про норвезьке громадянство та вимоги, про інтеграцію новоприбулих у Норвегії і про поточний перегляд імміграційної політики.