Роз'яснення, якого чекали багато українців у Норвегії
Роз'яснення, якого чекали багато українців у Норвегії, стало на крок ближчим. Воно не дає остаточної відповіді, але змінює загальну картину: уряд тепер прямо заявляє, що якщо система тимчасового колективного захисту все ще діятиме, коли перші українці досягнуть п'ятирічного терміну в березні 2027 року, вони зможуть отримати новий дозвіл на проживання, який стане підставою для постійного перебування.
Це питання підняв у Stortinget Йонас Андерсен Сайєд від партії Kristelig Folkeparti. 5 травня 2026 року він запитав міністра юстиції та надзвичайних ситуацій Астрі Аас-Гансен, що планує уряд, коли перші українські біженці досягнуть п'яти років тимчасового колективного захисту в березні 2027 року — якщо війна ще триватиме. Він також попросив відповісти на те, чи розглядає уряд дозволи, що можуть стати підставою для постійного проживання, інші схеми або можливе закриття програми та повернення. Відповідь надійшла 12 травня 2026 року.
Відповідь міністра
Відповідь коротка, але політично важлива. Аас-Гансен посилається на те, що переміщені особи з України мають тимчасовий колективний захист відповідно до § 34 Закону про іноземців. Вона наголошує, що Король у Державній раді вирішує, коли і як буде закрито цю схему, і що поки жодної дати не встановлено. Вона також підтверджує, що річний дозвіл у рамках цієї схеми може продовжуватися до чотирьох разів, тобто до тих пір, поки особа не перебуватиме в Норвегії п'ять років від першого отримання дозволу.
Найважливіше речення звучить так: якщо схема все ще діє, на підставі тієї ж статті можна отримати новий дозвіл на проживання, який стане підставою для постійного дозволу на проживання.
Міністр також пише, що цей перехід передбачений Законом про іноземців і може стати актуальним для перших переміщених осіб з України, які прибули до Норвегії, — у березні 2027 року. Якщо до того часу схема не буде скасована, міністерство надасть більш детальні вказівки щодо того, як відбудеться цей перехід.
Що це означає на практиці?
Це не означає, що українці автоматично отримають постійне проживання в березні 2027 року. Це також не означає, що уряд вже гарантував певне рішення. Але це означає, що уряд публічно визнає юридичну можливість, на яку вказували багато юристів, організацій та українських спільнот: після п'яти років колективного захисту може відкритися шлях до нового виду тимчасового дозволу, який зараховуватиметься до постійного проживання.
Для українців у Норвегії це важливий нюанс. Нинішній колективний захист є тимчасовим і сам по собі не є підставою для постійного проживання. UDI пояснює, що дозвіл надається на один рік і може продовжуватися або поновлюватися до п'яти років. Після п'яти років може бути наданий тимчасовий дозвіл, який може стати підставою для постійного дозволу на проживання.
Тому вирішальне питання не лише в тому, чи продовжується війна. Вирішальним є також те, чи діятиме норвезька схема, коли буде досягнуто п'ятирічного терміну. Якщо схема збережеться, відповідь міністра вказує на впорядкований перехід. Якщо схема буде закрита до березня 2027 року, ситуація стане більш невизначеною. Тоді багато людей можуть бути направлені на інші підстави: дозвіл на роботу, возз'єднання сім'ї, навчання, індивідуальний захист або можливі перехідні правила, які уряд може ввести пізніше.
Саме тому в українських спільнотах ця відповідь сприймається як обережно позитивна. Вона не містить відмови у подальшому перебуванні. Вона також не містить плану масового виселення. Водночас відповідь недостатньо детальна, щоб усунути невизначеність. У ній не сказано, які практичні вимоги будуть застосовуватися, як UDI оброблятиме справи і чи отримають люди зі слабким зв'язком із ринком праці безпечний перехід.
Обмеження, введені з травня 2026 року
Водночас відповідь слід розглядати у світлі обмежень, які вже були ухвалені. З 5 травня 2026 року українські чоловіки віком від 18 до 60 років, як правило, більше не можуть отримати тимчасовий колективний захист у Норвегії. UDI уточнює, що зміна стосується осіб, які подають заяву починаючи з 5 травня 2026 року, і не стосується тих, хто вже має колективний захист або кому буде продовжено дозвіл на проживання.
Уряд обґрунтовує обмеження тим, що починаючи з осені 2025 року до Норвегії прибуває багато нових людей — особливо молодих чоловіків — і що муніципалітети повідомляють про тиск на послуги та житло. У прес-релізі уряду зазначається, що чоловіки віком від 18 до 60 років, за певними винятками, більше не підпадають під схему колективного захисту і що їхні заяви натомість розглядатимуться за загальними правилами. Уряд також пише, що дуже мало з них зазвичай відповідають вимогам для отримання індивідуального захисту.
Це створює двоїсту картину. Українці, які вже мають колективний захист у Норвегії, перебувають в іншому становищі, ніж нові заявники-чоловіки призовного віку. Для тих, хто вже є в Норвегії, головне питання — перехід після п'яти років. Для нових заявників поріг став вищим.
Перспектива ЄС
Напрямок ЄС також важливий. Хоча Норвегія не є членом ЄС і має власну національну схему, норвезька політика зазнає впливу від розвитку подій у Європі. ЄС продовжив тимчасовий захист для переміщених осіб з України до 4 березня 2027 року. Станом на 31 березня 2026 року 4,33 мільйона осіб, що втекли з України, перебували під тимчасовим захистом у ЄС. Найбільшими країнами-реципієнтами були Німеччина, Польща та Чехія.
ЄС водночас почав готуватися до часу після тимчасового захисту. У вересні 2025 року Рада ухвалила рекомендацію щодо скоординованого переходу після тимчасового захисту. У ній рекомендується, щоб держави-члени сприяли переходу до інших законних статусів проживання — наприклад, на підставі роботи, освіти, навчання або сім'ї — для тих, хто відповідає національним вимогам. Також рекомендуються добровільні програми повернення, інформаційні кампанії та так звані Unity Hubs як контактні пункти для українців за кордоном.
Отже, позиція ЄС — це не різка політика повернення. Це перехідна політика. Вона поєднує три міркування: збереження правової визначеності для українців, поступовий перехід до звичайних підстав для проживання для тих, хто може залишитися, і підтримка добровільного повернення, коли умови в Україні це дозволять.
Рада прямо вказує, що українці, які не можуть повернутися через війну Росії, матимуть тимчасовий захист у ЄС до 4 березня 2027 року.
Останні сигнали між Україною та ЄС вказують у тому ж напрямку. 7 травня 2026 року міністр соціальної політики України Денис Улютін зустрівся з єврокомісаром з питань внутрішніх справ і міграції Магнусом Бруннером. За інформацією Міністерства соціальної політики України, вони обговорили можливе закінчення тимчасового захисту після березня 2027 року, необхідність уникнення правової невизначеності та фрагментованих рішень, а також потребу в чітких, передбачуваних і законних можливостях для подальшого перебування в ЄС до того моменту, коли повернення стане можливим.
Політичні висновки для Норвегії
Для Норвегії це дає кілька політичних висновків. По-перше, владі не слід чекати до зими 2027 року, щоб роз'яснити перехідні правила. Муніципалітети, роботодавці, школи, сім'ї та самі українці потребують передбачуваності.
По-друге, Норвегія повинна чітко пояснити, які шляхи існують: робота, освіта, сім'я, індивідуальний захист і можливий перехід за § 34 після п'яти років.
По-третє, якщо політика повернення стане актуальною, вона має бути скоординованою, добровільною — доки того вимагає ситуація з безпекою — і пов'язаною з реальною реінтеграцією в Україні.
Практична рекомендація для українців
Практична рекомендація для українців у Норвегії є чіткою: стежте за інформацією від UDI та міністерства, переконайтеся, що адреса та контактна інформація оновлені, документуйте роботу, навчання, вивчення мови та сімейні обставини, і своєчасно оцініть, чи можете ви претендувати на інші підстави для проживання.
UDI повідомляє, що особи з колективним захистом також можуть подавати заяву на інші типи дозволів на проживання, якщо вони цього бажають і відповідають вимогам.
Висновок
Головний висновок станом на 18 травня 2026 року такий: остаточного норвезького рішення про те, що станеться після березня 2027 року, досі немає. Але письмова відповідь Stortinget показує, що уряд не виключає переходу до дозволу, який може стати підставою для постійного проживання, — якщо схема колективного захисту ще діятиме.
Водночас ЄС рухається у напрямку скоординованих перехідних рішень, законних шляхів перебування та добровільного повернення, коли умови це дозволять. Для українців у Норвегії це не повна впевненість, але це важливіший і конкретніший сигнал, ніж той, що вони мали раніше.
